holio

Випадково вночі натрапив на рідкісне інтерв'ю, звів до одного файлу.

Я не знав, що доживу до цього часу. Хаус в****в Кадді! 

Випдадково дізнався про наявність у незабвєнного Френка Синатри дочки, яка чисто випадково співає. Але ж наскільки вона різнопланова, порівняйте:)

Воля, та що кобель змінила сьогодні один документ "ПРАВИЛА НАДАННЯ ТА ОТРИМАННЯ  ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ПОСЛУГ"
Дочитав до одного пункту, більше читати не можу і не хочу:

3.2.3. Абонентунадаються ресурси опорної мережі передачі даних і зовнішніх каналів передачі даних 

Підприємства. Швидкість обміну даними на ділянці модем – сервер, доступу до ресурсів, 

розташованих на опорній мережі передачі данихПідприємства, доступу до точки обміну українським 

трафіком UA-IX, а також до паритетних каналівСистеми забезпечується в межах швидкості доступу, 

що відповідає обраномуПрофілю споживання (або Тарифному плану). 

3.2.4. Отримання Абонентом ресурсів зовнішніх каналів не гарантується і визначається наявністю у 

момент сеансу зв'язку вільних ресурсів. Ресурси зовнішнього каналу, що надаються Абоненту, 

обмежуються програмно-апаратними засобамиПідприємства і не перевищують ресурсів, виділених 

на порту модемаАбонентавідповідно до обраногоПрофілю споживання (або  Тарифного плану). 

От я щось не зрозумів, куди Руденька ходять до вітру. Позавчора в купі абсорбенту бачив вологу, вчора зранку цю купу вона доповнила чимось іншим. А вчора ввечері і сьогодні враці не побачив ніяких новин. І нових запахів в квартирі, здається, не добавилось.
( Read more... )

Завів собі живність в хаті. За всіма первинними ознаками - жіночий рід. Вирішено назвати Руденькою.
Знаходити місце їжі навчив, місце спати знайшла сама. Боюсь, що ввечері доведеться відучувати від знайдених місць посрати:)

2008-07-28 Котаріо

Фоменко: "Все занавески ношу с собой".

Николай Фоменко обсудил с колумнистками GQ специфику мужских запахов и занавеску, как непременный ­атрибут секса. Читайте полностью на GQ.ru

Я навіть не зрозумів, чи гнали люди, чи ні. Але член об занавіску - це круто.

Всім Андріям, Гандріям, Ондрейкам, Андріанам, Ендрювам МНОГАЯ ЛІТА!!!

На конкурсі "Україна очима москалів" переміг пан Василь зі Львова, який виклав очима москалів слово "УКРАЇНА" триметровими буквами в кольорах!

- Вуйку?
- Га.
- То є Ваші вуйна?
- Йо.
- ВВООГААА!

http://www.sobesednik.ru/issues/102/rubr/1400/tambyl/?3226 Певне і сам би ззіздив:)

В принципі рахую, що не люблю поезію, але таке...

добрий вадітєль мєня атвєзітє
дєнєг сірозних вам нє заплачу.
но єслі хотікє, єслі хотікє -
то і от вас п...ди получу!

http://oldo.livejournal.com/218431.html

Розклейник оголошень розклеює оголошення "РОБОТА, РОЗКЛЕЙКА ОГОЛОШЕНЬ".
Чи то абсурд, чи то рекурсія.

Розвели мене, Шановні, на 100 євро. Розвели красиво.

Ситуація така, в глибині району пиляю пішки до громадського транспорту. Біля мене зупиняється мікроавтобус з двома порядними на вигляд чоловіками в вільній одежі. Питають, де тут обмінний пункт. Оскільки райончик спальний я довго відморожуюсь де обмінний. Хлопці кажуть, що якщо би в мене було гривень 150 то могли б спробувати помінятись по цікавому курсу, бо люди не місцеві грошей треба скоро, не хочуть їздити по району, бо може з такими варіантами до Хрещатика доведеться їхати...
Реально, захотілось допомогти людям. Ну кажу, що зробиш, поможу. Хлопці тичуть купюри - бачу в руках 10 у.о. Розвертають другу, мала би бути 20, але там 50-ка. Кажуть ну добре, може поміняй 250 грн? Кажу, гівно питання. Хлопці кажуть, ой якщо маєш 650 грн, то давай ми тобі дамо 110 єврів. Якраз 650 і мав. Вручили дві бумажки 100 і 10. Я іще поприкалувався чи нормальні в них єври.
Потиснули один другому руки, хлопці сказали дякую і поїхали. І я помічаю що в руках у мене не 100 євро, а 100 естонських крон... Помах рукою в бік від’їжджаючої машини, слово блять на вустах, моржі ревуть, птахи кричать, море шумить... Занавєс.

Пам'ятається при одній попойці в "Рюмошній" шанованим nachtflug було видано "В детстве я хотел стать космонавтом, но в четвертом классе меня укусил сантехник". Так чого тільки в житті може не статись:

Дядюшка Шнюк
)правда пятый день уже.... не человек

ужакина
почему не человек??

ужакина (пьемс??

Дядюшка Шнюк
меня укусил гаишнег

ужакина
O_o эт как??

Дядюшка Шнюк
элементарно,остановил меня гаишнег на смоленской трассе около ельни, я вышел сдокументами (правильно на западе низзя это делать), а он, зачемто,побежал к остановленной впереди меня фуре. потом он побежал назад,метра за два до меня споткнулся сам не знаю обочто и затормозил об моюджентельменски подставленную руку передними зубами, бо руками неудержался. по ночам я уже начинаю рычать вслед проезжающим автомобилям

Я, раб божий Васильев Дмитрий Михайлович, на 30-й минуте управления басурманской самодвижущейся повозкою Мазда 323, будучи одержим бесом высокомерия, впал в грех нарушения заповедей трактового передвижения. На перекрестке дорог Просвещения и Энгельса (да будет проклят этот антихрист!) я, пренебрегши тем, что семафор червленный свет показывает, при повороте одесницу не пропустил пешехода - отрока с божей тварью псом Тузиком. Нижайше прошу обратить внимание, что Тузик не был намертво принайтован нашейным вервием. Тузик, одержимый праведным гневом на басурманскую мою повозку, начал лаяти и под колеса мне бросился. Обуянный жалостию ко всякой твари божией я применил экстренное торможение.
В тот момент отроковица на повозке богомерзкой Хьёндай Гетц совершала маневр перестроения за мною, в результате из-за моего экстренного торможения совершила наезд в мою телегу сзади (схема и список повреждений прилагается)
От удара повозка моя продвинулась вперед и задавила Тузика нахрен. От полученных повреждений тварь божия Тузик преставилась на месте.
Признавая за собой грех нарушения пп.1.3 и 1.5 Заповедей готов понести епитимью и пожертвовать районному храму Воинов Дорог белого быка.
В порче же повозок виновным себя не признаю, поелику отроковица не соблюдала дистанцию, законом свыше нам данную, и вообще бабой неразумной является, причиной грехопадения Адамова.

Дзвінок. Путін знімає слухавку.
- Алльо, пане президенте, ту Місько зі Станіслава! Телефоную, жеби вам
вповісти, же ми ту вам офіційно війну декляруємо.
- Хорошо, Миша. Это важная новость. А большая у Вас армия?
- Ну, зараз... (рахує)... Я, Влодко, сусід Стефко і всі, шо ту в
преферанс грали. То нас разом вісім.
- Должен признаться, Миша, что у меня в Армии 100 тысяч человек,
которые только ждут моего приказа…
- Холєра ясна, я зара вам віддзвоню. ..
(за якийсь час)...
- Гальо, прошу пана президента, стан війни не скасовано! До нас
приєдналося ше штири хлопаки з сусідньої кнайпи.
- Должен сказать тебе, Миша, что после последнего нашего разговора я
увеличил армию до 200 тысяч человек!
- Най його холєра вхопе! Я ще зателефоную.
(за якийсь час)...
- Слава Йсу, пане Путін! Я сі тєжко вибачєю, але мусимо ся вицофати з тої войни.
- Неужели? Очень жаль. А почему это вы вдруг передумали?
- Ну, ми ту посиділи за пару гальбами пива, так си між собов порадили,
і вздріли, же аж ніяк не зможемо нагодувати 200 тисяч плєнних росіян.